- безтолковий
- —————————————————————————————безтолко́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
безтолковий
Смотреть что такое "безтолковий" в других словарях:
безтолковий — а, е. 1) Який мало що розуміє; нетямущий. 2) У якому немає ладу, порядку; безладний … Український тлумачний словник
безлаберний — а, е, діал. Безтолковий … Український тлумачний словник
безтолковість — вості, ж. Абстр. ім. до безтолковий … Український тлумачний словник
безтолково — Присл. до безтолковий … Український тлумачний словник
пришелепуватий — а, е, фам. Нетямущий, безтолковий … Український тлумачний словник
безладний — 1) (позбавлений порядку, певного ладу), хаотичний, анархічний 2) (позбавлений певної системности, упорядкованости, організованости), безсистемний, невпорядкований, безтолковий, хаотичний; плутаний, сумбурний; незв язний, розкиданий (позбавлений… … Словник синонімів української мови
нетямущий — (позбавлений кмітливости, здогадливости, не здатний швидко зрозуміти що н.), некмітливий, нетямкий, нетямовитий, нерозторопний, безтолковий, дурний; не(з)догадливий (не здатний здогадуватися, швидко віднаходити правильне рішення) … Словник синонімів української мови
пришелеп(к)уватий — розм. нетямущий, безтолковий, недоумкуватий, придуркуватий, шелепуватий … Словник синонімів української мови
пришелеп(к)уватий — розм. нетямущий, безтолковий, недоумкуватий, придуркуватий, шелепуватий … Словник синонімів української мови
глупий — [Ⅰ.] пого, ч. Ол. Неїстивний гриб. Глупого гриба або блювака часто можна знайти в лісі. [Ⅱ.] па, пе, Ол. Дурний, безтолковий … Словник лемківскої говірки
